/Files/images/49612_html_48633229.png

Створення мовленнєвого середовища для дітей старшого дошкільного віку

Центральною фігурою освітнього процесу є дитина – мовленнєва особистість. Основою розвивального середовища для становлення такої особистості є забезпечення доброзичливої атмосфери, де б дитині надавалося право на мовленнєву активність, довіру, помилку та доброзичливе ставлення.Першим і найважливішим компонентом успішного процесу є насичення мовленнєвого середовища, у якому постійно чи тимчасово перебуває дитина зразками рідної мови. Дитина може розвиватися як представник людства і як його рівноправний член лише під впливом мовлення людей, які її оточують.

Мовлення дитини є особливою формою її діяльності і особливим результатом її зусиль в освоєнні життєвого простору. Це найважливіший у житті інтелектуальний подвиг. З огляду на те, що саме мовлення дорослих впливає на мовлення дитини, виокремлюємо наслідування, як важливий шлях і спосіб навчитися говорити. Наслідуючи, дитина сприймає і переймає, як єдино правильні, незмінні способи мовленнєвого спілкування того середовища, що його оточує. Варіативність з’являється на виході дітей з сімейного оточення та з початком спілкування з іншими дітьми, дорослими, що й стає початком набуття життєвого досвіду. Практична реалізація створення освітнього мовленнєвого середовища передбачає також створення міні-середовищ, які б відбивали сутність предметно-мовленнєвого та мовленнєво-просторового середовищ. Назвемо їх Культурно-пізнавальне, що має на меті створення можливостей для самостійного засвоєння дитиною сенсорних еталонів (колір, форма, простір, звук, смак, запах тощо), як засіб збагачення мовленнєвого досвіду. Мовленнєво-творче, метою якого є створення можливостей для самостійного мовленнєво-творчого процесу (малювання, ліплення, дизайн, тощо). Мовленнєво-комунікативне, покликане забезпечувати дитину можливостями для мовленнєвого розвитку, художньо-мовленнєвої діяльності. Екологічно-мовленнєве, що має сприяти створенню умов для розвитку екологічних уявлень, накопичення мовленнєвого досвіду, гармонійного ставлення до світу природи тощо. Емоційно-рефлексивне, яке спонукатиме до самопізнання себе, свого внутрішнього світу, образу "Я" тощо.

Спілкування зумовлюють потребу і в нових засобах мовлення. Отже, щоб розвивати мовлення дитини, замало просто пропонувати їй різноманітний мовний матеріал, необхідно ставити перед нею нові пізнавальні завдання, які потребують використання нових засобів мовлення. Зважаючи на це, організовую таку мовленнєву діяльність дітей, яка спрямовує їх на перехід від репродуктивних до креативних мовленнєвих дій. Саме до таких дій і підводить використання інтерактивних методів і прийомів розвитку дитячого мовлення, адже інтерактивні методи забезпечують активне включення дітей у процес пізнання, навчають здобувати знання, сприяють розвитку самостійності, ініціативності творчості, залучають до роздумів і міркувань, активного діалогу з обговорення теми.

Найбільш ефективним є метод пізнавального діалогу. Пізнавальний діалог – це розмова, що стимулює розвиток пізнавальних процесів.

Під час проведення такого діалогу потрібно сидіти поруч із дітьми в одному колі, що сприяє налагодженню рівноправних, партнерських взаємин у спільному пошуку істини, пропонувати їм такі запитання, які припускають різні варіанти відповідей. В процесі діалогу лише спрямовувати дітей на шлях розв’язання порушеної проблеми, а до правильної відповіді вони повинні дійти самі. З повагою ставитися до всіх співрозмовників, незалежно від рівня успішності, який вони виявили в ході розмови, схвалювати будь-яке бажання дитини сказати своє слово, речення.

Приклади запитань до дітей, які дозволяють залучити їх до пізнавального діалогу:

  • Яка користь для людей і природи від снігу? (дощу, вітру, …)
  • Чому хлопчики грають у футбол, а не дівчатка?
  • Чому кінь не п’є воду із чашки?
  • Чому між дітьми виникають сварки?
  • Чому дерева сумують взимку?
  • Чому засмучена пташка?
  • Який вітерець можна назвати лагідним?
  • Які руки називають золотими?
  • Чому осінь називають золотою?
  • Чим можна порадувати дівчинку (хлопчика)?
  • Що потрібно дереву для щастя?
  • Чому кажуть: «Усе на Землі – рідня»?

Разом із методом пізнавального діалогу використовують дуже близький за розвивальним спрямуванням метод мозкового штурму (або метод розв’язання проблем). Для цього обирають проблему, яка не має однозначного розв’язання (це ситуації із життя; епізоди казок). Діти об’єднуються у групи для обговорення її рішення. Потім кожна група презентує своє рішення. Цікаві і різні були розв'язки дітьми таких проблем:

  • Як вибачитися перед людиною, яка не розуміє твоєї мови?
  • Як показати мамі, що ти любиш її?
  • Як швидко охолодити гарячий чай?
  • Про що говоритимуть при зустрічі рибка з річки та рибка з акваріума?
  • Що скажуть одне одному овочі, зустрівшись на городі?
  • Як врятувати курчат від кота?
  • Як вберегти продукти від кота?
  • Як діяти, якщо загубився на вулиці?
  • Як мишкам дістати сир, який лежить біля кота?
  • Що зробити, аби не загубити рукавичок?
  • Що треба робити, коли побачите пташенятко, яке випало з гнізда?
  • Як діяти, коли ти їдеш в автобусі і сильно зголоднів?

В роботі з вихованцями використовують різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість висловитися кожній дитині у порядку черги – методом мікрофону. Найбільший ефект має цей метод у дидактичних іграх «Ланцюжок», «Закінчи слово (речення)», «Коло комплементів».

Часто в роботі з дітьми використовують ще один метод групового обговорення певної проблем – метод розв’язання протиріч у дидактичних іграх «Добре – погано», «Що зайве?», «Що не так?», «Виправ помилку». Велике значення для розвитку мовлення має невимушене спілкування з дітьми, що виникає під час обговорення, тлумачення прислів'їв, приказок та мовленнєвих логічних задач. Мовленнєві логічні задачі – це розповіді – загадки, відповіді на які дитина може дати лише тоді, коли чітко усвідомлює закономірності та причинно-наслідкові зв’язки між явищами та об’єктами природи. Тому перед їх використанням потрібно проводити попередню роботу.

Маємо пам’ятати: від освітнього мовленнєвого середовища, яке ми створюємо, залежить не лише мовленнєвий розвиток дитини, а й розумовий, її пізнавальна активність і життєва креативність.

Підготувала вихователь Сема Н.В.

/Files/images/методист2.gif

Кiлькiсть переглядiв: 2726

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.