/Files/images/631.gif

Сприятлива екологія дитинства - головний пріоритет

Наука екологія вивчає соціоприродне середовище, в якому розвивається юне покоління. Сприятлива екологія передбачає гармонію внутрішнього і зовнішнього світів дитини, здоров’я – фізичне, психічне, духовно-моральне, захист від різних чинників. А згодом і сформований імунітет до них.

У більшості розвинених країн ефективність діяльності навчального закладу оцінюється насамперед за показниками здоров’я вихованці, комфортності проживання ними дошкільного дитинства та моральними надбаннями, а вже потім – за рівнем знань і умінь. При цьому під здоров’ям розуміють стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань.

Українська освіта теж обрала шлях гуманізації, тож головним пріоритетом кожного дошкільного закладу має бути забезпечення належної екології дитинства.

Йдеться про створення для кожного малюка здоров’язбережувального середовища в найширшому розумінні. Це і благополучне соціальне, і різноманітне та багате природне, і безпечне предметно - ігрове середовище; це чисте виразне мовлення найближчого оточення, оздоровча музика та інші доступні дітям кращі твори мистецтва; це фізіологічно доцільний режим життєдіяльності з гармонійним поєднанням і чергуванням різних її видів, оптимальні умови для рухової активності, здорове харчування з переважанням свіжорослинної їжі. Все, що оточує дитину і споживається нею , має бути безпечним у моральному, психоемоційному , фізичному сенсі і духовно піднесеним у загальнолюдському розумінні, сприяти розкриттю кращого , що є в її природі.

Для цього необхідно також застосувати здоров’язбережувальні та здоров’яформувальні технології в усіх напрямках: у спілкуванні та грі, в математиці й фізкультурі, образотворчості й музиці… Організовувати кожну діяльність так, щоб вона була екологічно сприятливою для дітей. Дарувала їм радість і задоволення від процесу, в жодному разі не шкодила – не викликала дискомфорту, ні психічного, ні фізичного, ні психоемоційного.

Доведено, що дошкільника можна навчити, зокрема, читати будь-якими прийомами і в будь-якому віці. Головне – якою ціною і за рахунок розквіту яких інших здібностей? Маємо усвідомлювати: сили та час дитини – дві величезні цінності , і розпоряджатися ними дорослим слід дуже відповідально, в інтересах дитини, а не власних амбіцій – так, щоб не порушувати екологію дитинства.

Сприятлива екологія дитинства це:

  • активний захист дитини у найуразливіший період її розвитку;
  • бережне ставлення до унікальності дитинства як феномену не лише у віковому вимірі, а й у глобальному значенні особистісного становлення людини;
  • створення особливого освітнього середовища, сприятливого для гармонійного розвитку дитини – психофізичного. Інтелектуального , морального, естетичного;
  • духовно-культурне наповнення адекватним дитинству ціннісним змістом життєдіяльності: цінностями пізнання найближчого соціального оточення, спілкування і діяльної добро творчості.

Дослідження вітчизняні соціологів, психологів, педагогів засвідчують6 виклики сьогодення загрожують не лише здоров’ю дітей, а й феномену їхньої субкультури.

Основні екологічні виклики

Незадовільний екологічний стан природного довкілля.

Напруженість у близькому та віддаленому соціумах.

Невідповідність предметного середовища завданням і потребам розвитку дитячої особистості та збереження оригінальної субкультури дошкільного дитинства.

Інтелектуальне перевантаження дітей, утворення морального та емоційно-ціннісного вакууму навколо них.

Адекватні способи реагування на екологічні виклики

Важливо грамотно використовувати природне оточення для дотримання оптимального рухового режиму і загартування дітей: спонукати ходити босоніж по траві. Піску, камінцях, вирушати з ними у піші, велосипедні, лижні, санні прогулянки-походи, проводити рухливі ігри, в тому числі і ігри-вправи спортивного характеру, народні рухливі ігри, хороводи, ігри-забави.

Дорослим завжди треба пам’ятати соціальне оточення має забезпечувати благополучну екологію дошкільного дитинства, визначаючи зону найближчого розвитку, зокрема комунікативно-мовленнєвого, соціально-морального, емоційно-ціннісного, креативного;

Потужний резерв внутрішнього саморозвитку особистості закладений у власному «Я» дитини і субкультурі дитячого співтовариства, що зумовлює зону варіативного розвитку дитини, у межах якої мирно виробляються близькі дітям моделі соціальної взаємодії.

Невідповідність предметного середовища потребам і розвитку дитини

І дефіцит, і перенасиченість предметного довкілля негативно позначаються на розвитку дитини, темпах і рівні формування в неї уявлень про світ предметної культури. Емоційно-ціннісному ставленні до цього світу і людей, які в ньому діють, власних прагнень до продуктивної діяльності. Низька якість предметів, з якими діти починають маніпулювати вже в ранньому віці, а згодом і активно діяти . може завдати шкоди здоров’ю, провокуючи отруєння. Алергічні реакції. Травми та ушкодження, інші функціональні й психічні розлади.

Конче потрібно відроджувати практику виготовлення народної іграшки для дітей з різних матеріалів: глини, соломи, дерева, тканини., ниток і активно використання народних іграшок у розгортанні ігор. Постійно потребують уваги сучасні іграшки та книжки. Дитячі психологи давно застерігають від проникнення культури дорослих у дитячу субкультуру саме через іграшку. Книгу. Так сучасних дітей оточують образи з яскраво підкресленими ознаками сексуальності (лялька Барбі і Кен), іграшки з агресивною зовнішністю. А в змісті дитячих книжок популяризуються шкідливі для дитячої психіки теми агресії – події космічних війн, історії про прибульців, монстрів.

Сьогодні існує тенденція поступового витіснення іграшки, дитячої книги комп’ютерними іграми, електронними книжками. Важливо уберегти дітей і від надмірного захоплення комп’ютерною технікою. Щоб дозувати і спрямовувати взаємодію дітей з технікою дорослі мають разом з дітьми грати у розвивально-пізнавальні ігри, малювати, переглядати фільми за допомогою електронних пристроїв. Особливу увагу слід приділяти вибору корисної для розвитку дитини образної, дидактичної, конструкторської іграшки та високохудожньої, доброї книжки. Вони здатні об’єднати й різновікове дитяче товариство, і батьків з власними, і педагогів з вихованцями.

Над швидкі темпи розвитку інформаційного суспільства призводять до насичення простору навколо дитини з перших днів її життя великими обсягами інформації й підвищують вимоги щодо готовності дитини орієнтуватися у ній. Цим багато в чому пояснюються й очікування батьків стосовно рівня інтелектуальної підготовленості дітей, обсягу їхніх знань, умінь. Навичок. А звідси – бажання тат і мам навантажити дітей різноманітною інформацією. Такий підхід може привести до інтелектуального перевантаження дитини й реалізується за рахунок часу, необхідного для самостійної діяльності, гри, спілкування. Варто відмовитися від хибної практики форсованого навчання дошкільнят щодо підготовки до школи та дотримуватися вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Кiлькiсть переглядiв: 1534

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.