Право на доступ до інформації— гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме:

  • право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;
  • право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом:

  • в інтересах національної безпеки,
  • в інтересах територіальної цілісності
  • в інтересах громадського порядку
  • з метою запобігання заворушенням чи злочинам,
  • для охорони здоров'я населення,
  • для захисту репутації або прав інших людей,
  • для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно,
  • для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Закріплене Конституцією України право на інформацію передбачено законами України

  • «Про інформацію»,
  • «Про доступ до публічної інформації» та іншими нормативно-правовими актами.

Закон України «Про інформацію» встановлює, що кожен має право на:

  • вільне одержання,
  • вільне використання,
  • вільне поширення,
  • вільне зберігання,
  • захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

«Інформація»згідно з цим законом це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Цей закон закріплюєосновні принципи інформаційних відносин, а саме:

  • гарантованість права на інформацію;
  • відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;
  • достовірність і повнота інформації;
  • свобода вираження поглядів і переконань;
  • правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;
  • захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до цього закону право на інформацію охороняється законом та держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Також ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Закон України«Про доступ до публічної інформації»визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації:

  • яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом,
  • що становить суспільний інтерес.

Публічна інформація— відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація:

  • що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або
  • яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.

Цей закон не поширюється на відносини:

  • щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій
  • у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Запит на інформацію— прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

В запитах на інформацію мова йде про надання публічної інформації, якою володіє або повинен володіти її розпорядник.

Запитувачами публічної інформації є фізичні, юридичні особи та об'єднання громадян без статусу юридичної особи.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом індивідуальним або колективним. Відкрита інформація надається (запит розглядається) незалежно від того, стосується ця інформація запитувача особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Водночас, запит може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі та повинен містити:

  • ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти,
  • номер засобу зв'язку, якщо такий є;
  • загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст
  • підпис і дату.

Для спрощення процедури оформлення письмових запитів особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на його офіційному веб-сайті.

Якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Розпорядники інформації зобов'язані:

  • визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями,
  • надавати право робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати, записувати на будь-які носії інформації,
  • мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу до інформації.

Кожна особа має право:

  • знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються,
  • знати як, ким і з якою метою ці відомості використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
  • доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;
  • вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе,
  • знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
  • на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
  • на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб'єктів владних повноважень, підлягають обов'язковій реєстрації в системі обліку.

Строки

Розпорядник інформації має надати відповідь не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

Строк розгляду запиту розпорядник інформації може продовжити до 20 робочих днів у разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Відшкодування витрат

Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк в розмірі, визначеному розпорядником в межахграничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. Проте, при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Розпорядник інформації може відмовити в задоволенні запиту коли:

  • він не володіє інформацією і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит,
  • інформація, що запитується, належить до категоріїінформації з обмеженим доступом, за умови дотримання вимог щодо т. зв. "трискладового тесту" (ч.2 ст.6)
  • особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком,
  • у разі недотримання формальних вимог до оформлення запиту на інформацію.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

  • прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд інформаційного запиту,
  • дату відмови,
  • мотивовану підставу відмови,
  • порядок оскарження відмови
  • підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Розпорядник інформації не може відмовити на підставі того, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел.

Відмова, як й інші порушення даного Закону, можуть бути оскаржені до адміністративних судів за Кодексом адміністративного судочинства.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. Дана процедура не є відмовою, але й не гарантує отримання інформації від належного розпорядника.

Кiлькiсть переглядiв: 411

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.